Громадська асамблея у Житомирі: як мешканці міста спільно з експертами формували рішення для сталої мобільності та розвитку транспортної інфраструктури

25–26 жовтня у Житомирі розпочалася Громадська асамблея — інноваційний формат участі мешканців у прийнятті рішень, який місто вперше серед великих громад України впровадило для організації діалогу між жителями, експертами та владою. Робота Асамблеї продовжилася 1–2 листопада, загалом охопивши чотири дні обговорень і спільної роботи.

Участь у події взяли 64 житомирянина, відібраних випадковим чином — жеребкуванням зі списку адрес міста. Це жителі різного віку, професій та районів, серед яких водії, пішоходи, велосипедисти, користувачі громадського транспорту та люди з інвалідністю. Наймолодшому учаснику було 15 років, найстаршому — 91. Такий склад дозволив врахувати максимально широкий спектр точок зору, що особливо важливо у темі, якій була присвячена Асамблея, — транспортній інфраструктурі та сталому міському пересуванню.

«Громадська асамблея — це не просто новий формат діалогу, а поглиблення демократії в місті. Ми хочемо, щоб житомиряни не лише висловлювали свої думки, а реально вплинули на рішення, які формують майбутнє міста», — наголосила Галина Шиманська, секретар Житомирської міської ради.

Житомир став майданчиком для реалізації підходу, що вже давно працює в Канаді, Ізраїлі та країнах Південної Америки: монодія дискусій, експертних доповідей і групової роботи дозволяє учасникам глибше розуміти міські виклики та шукати спільні рішення разом із владою. Усі учасники працювали у форматі малих груп, отримували консультації від експертів, розглядали приклади українських й європейських міст та формували реалістичні пропозиції.

«Громадська асамблея має три особливості. Перша – учасники відбираються жеребкуванням. Завдяки цьому багато учасників вперше долучилися до громадського життя. Друга особливість громадської асамблеї в тому, що її учасники не просто висловлюють побажання до влади, а формують реалістичні, втілювані рекомендації. Вони враховують бюджет, технологічні обмеження, особливості міста. Це – співпраця громади та влади, побудована на взаєморозумінні. І третя особливість – це консенсус. Завдяки багатьом дискусіям протягом дня, розроблені рекомендації поділяє зазвичай більшість учасників», — зазначила Олександра Койдель (PhD), доцентка та заступниця декана з наукової роботи Факультету соціальних наук, головна дослідниця проєкту BRIDGE та директорка Центру демократичної стійкості у Київській школі економіки.

Учасники Громадської асамблеї працювали разом із фахівцями управління транспорту та зв’язку, представниками громадських організацій, велосипедної спільноти та науковцями у сфері мобільності. «Житомиряни на Асамблеї працюють з експертами — від фахівців управління транспортом і зв’язком, громадських організацій, до представників велоспільноти та науковців у сфері мобільності», — розповідає Ілля Ткаченко, проєктний менеджер програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» Київської школи економіки.

Ключовими темами обговорень стали безпека дорожнього руху, розвиток велосипедної інфраструктури, тактичний урбанізм, якість громадського транспорту, облаштування пішохідних переходів, тротуарів та безпечних перехресть. «Місто має бути зручним для всіх — від велосипедистів до людей з інвалідністю. Асамблея дає можливість почути кожного і знайти рішення, які справді працюють», — підкреслив Володимир Вахітов (PhD), директор Інституту поведінкових досліджень в American University Kyiv.

У процесі роботи учасники не лише ділилися думками, а й пропонували цілком практичні зміни. Серед голосів молоді лунали конкретні приклади: «Я їжджу велосипедом і часто користуюся тролейбусом. Хочу, щоб у місті було більше велодоріжок — зараз по тротуарах їздити важко», — поділився 15-річний Данило, студент автодорожнього коледжу.

«Враження надзвичайно позитивні. Ми бачили, як з кожним днем зростала залученість. Люди перестали бути пасивними слухачами, почали ставити питання, відстоювати власну позицію. Саме у цьому сила таких форматів: вони формують культуру взаємодії між владою й громадянами», — підкреслив Ілля Ткаченко.

Формат громадських асамблей, як зазначають міжнародні партнери, відображає готовність України до ширших демократичних практик. «Демократичне залучення мешканців Житомира показує: Україна готова до Європейського Союзу», — зауважив професор Ганс-Людгер Дінель, завідувач кафедри з питань праці, технологій та участі Технічного університету Берліна.

Зростання довіри між учасниками та відчуття реального впливу на рішення стало важливим результатом роботи. «Враження найприємніші, найпозитивніші. Участь у таких заходах беру вперше, але розумію, що точно невостаннє. Це дуже захоплює, надихає й додає оптимізму. Усвідомлюєш, що ми, звичайні громадяни, можемо впливати на вирішення важливих для міста питань», — говорить житомирянка Світлана Ковальчук.

Активно включалися в процес і молоді учасники. «Дуже добре, що є можливість висловити свої думки, почути інших, дійти спільної позиції. Це чудовий досвід. З кожною годиною люди все більше відчували залученість, висловлювали свої думки. І це чудово, адже саме так працює демократія. Люди вчаться приймати рішення, розуміти їхні наслідки. Це означає, що громада стає більш свідомою і готовою спільно формувати рішення», — каже 19-річна студентка Тетяна Комареус.

До організації процесу долучилися представники громадських організацій. «Мені було дуже приємно, що мене як представника громадськості долучили до цього процесу. Ми разом із колегами обирали тему. Це був активний, навіть гарячий процес. Круто, що люди дуже активно включилися в процес. Усі заряджені, небайдужі. Учасники не будують надто великих ілюзій щодо впровадження окремих пропозицій, намагаються адекватно оцінювати реалістичність тих чи інших рекомендацій. Будь-які формати взаємодії з громадою — громадські слухання, робочі групи, залучення експертів — це надзвичайно важливо», — підкреслив Кирило Онацький, голова громадської організації та член дорадчого комітету Асамблеї.

Експерти з Німеччини, які супроводжували процес, також високо оцінили роботу містян. «Успішна розробка реалістичних рекомендацій в сфері сталої міської мобільності показує, що формат громадських асамблей працює. Я сподіваюся, він ширитиметься Україною», — наголосила Керстін Люкер, керівниця відділу участі кафедри з питань праці, технологій та участі Технічного університету Берліна.

Загалом на голосування було винесено 19 рекомендацій, які Асамблея визнала реалістичними до впровадження у найближчі 1–2 роки. Підтримано було 14 з них. Серед ухвалених пропозицій — реалізація завершеного маршруту для велосипедистів згідно з велоконцепцією міста; забезпечення безперебійної роботи світлофорів (зокрема завдяки альтернативному живленню та сонячним панелям); сприяння ОСББ і ЖБК у впорядкуванні прибудинкових територій, включно з можливістю організації паркування.

Після завершення роботи команда BRIDGE готує публічний звіт, який буде офіційно передано на сесії міської ради. Житомирська міська рада, зі свого боку, зобов’язана розглянути всі пропозиції та сприяти їх реалізації.

Громадська асамблея відбувається в партнерстві між Житомирською міською радою та проєктом BRIDGE. Проєкт BRIDGE об'єднує зусилля Київської школи економіки, Еразмуського університету Роттердама (Нідерланди), Технічного університету Берліна (Німеччина), Університету Тарту (Естонія) та Центру розвитку інновацій (Україна). Його мета — посилити демократичну стійкість України, розвивати науково-дослідницький потенціал Київської школи економіки та налагодити зв’язок між дослідженнями, державними політиками та практикою, зокрема через дорадчі формати участі громадян. Проєкт фінансується Європейським Союзом у рамках програми «Горизонт Європа». Публікації відображають тільки точку зору проєкту.

English version:

Citizens’ Assembly in Zhytomyr: How Residents and Experts Co-Created Solutions for Sustainable Mobility and Transport Development

On October 25–26, Zhytomyr launched its Citizens’ Assembly — an innovative format of public participation in decision-making, implemented for the first time among major Ukrainian cities to create structured dialogue between residents, experts, and local authorities. The Assembly continued on November 1–2, spanning four days of discussions and joint work.

Sixty-four Zhytomyr residents, selected randomly through a lottery based on the city address registry, took part. They represented different ages, professions, and districts — including drivers, pedestrians, cyclists, public transport users, and people with disabilities. The youngest participant was 15, the oldest 91. Such diversity ensured a broad spectrum of perspectives on the Assembly’s primary topic: transport infrastructure and sustainable urban mobility.

“The Citizens’ Assembly is not just a new dialogue format, but a deepening of democracy in the city. We want Zhytomyr residents not only to express their opinions but to genuinely influence decisions shaping the future of the city,” said Halyna Shymanska, Secretary of the Zhytomyr City Council.

Zhytomyr adopted an approach successfully used in Canada, Israel, and South American countries: a combination of discussions, expert presentations, and group work that helps participants understand urban challenges and search for solutions together with the authorities. Participants worked in small groups, consulted with experts, examined examples from Ukrainian and European cities, and developed realistic proposals.

“The Citizens’ Assembly has three special features. First, participants are selected by lottery — many became involved in civic processes for the first time. Second, they do not simply state wishes to the authorities, but develop realistic, implementable recommendations that consider the budget, technological constraints, and city specifics. Third, decisions are based on consensus,” noted Oleksandra Koidel (PhD), Associate Professor and Deputy Dean for Research at the Faculty of Social Sciences, Lead Researcher of the BRIDGE project and Director of the Center for Democratic Resilience at the Kyiv School of Economics.

Participants worked with specialists from the City Transport and Communications Department, civil society organizations, the cycling community, and mobility researchers. “Residents work alongside experts — from municipal transport specialists and civil society actors to cycling advocates and scholars in mobility,” said Illia Tkachenko, Project Manager of the Urbanism and Post-War Reconstruction Program at the Kyiv School of Economics.

The main topics included road safety, cycling infrastructure, tactical urbanism, public transport quality, pedestrian crossings, sidewalks, and safe intersections. “A city must be comfortable for everyone — from cyclists to people with disabilities. The Assembly makes it possible to hear every voice and find solutions that truly work,” emphasized Volodymyr Vakhitov (PhD), Director of the Institute of Behavioral Research at American University Kyiv.

Participants also proposed practical improvements. Youth voices were clear and specific: “I ride a bicycle and often use the trolleybus. I want more bike lanes — it’s difficult to ride on the sidewalks now,” said 15-year-old Danylo, a student of the Road Transport College.

“The impressions are extremely positive. Each day we saw rising engagement — people stopped being passive listeners and began asking questions and defending their positions. This is the strength of such formats: they build a culture of interaction between authorities and citizens,” added Illia Tkachenko.

International partners emphasized that the format reflects Ukraine’s democratic maturity. “The democratic engagement of Zhytomyr residents shows that Ukraine is ready for the European Union,” noted Prof. Hans-Ludger Dienel, Head of the Department of Labor, Technology, and Participation at the Technical University of Berlin.

Residents also expressed strong motivation and a sense of real influence. “The impressions are wonderful and very positive. This is my first participation in such events, but definitely not the last. It is inspiring and empowering to realize that ordinary citizens can influence important decisions,” said Svitlana Kovalchuk, a Zhytomyr resident.

Young participants also highlighted the value of the process. “It is great to express your opinion, hear others, and reach a common position. This is how democracy works — people learn to make decisions and understand their consequences,” noted 19-year-old student Tetiana Komareus.

Civil society organizations contributed to organizing and facilitating dialogue. “It was a pleasure to be involved as a civil society representative. The discussions were active and sometimes heated. People are engaged and mindful, and they realistically evaluate which recommendations can be implemented,” said Kyrylo Onatskyi, Head of a civil society organization and member of the Assembly’s advisory committee.

International observers also praised the outcomes. “The successful development of realistic recommendations on sustainable urban mobility shows that the format works. I hope it spreads across Ukraine,” stated Kerstin Luecker, Head of Participation at the Department of Labor, Technology, and Participation, Technical University of Berlin.

In total, 19 recommendations considered realistic for implementation within 1–2 years were put to a vote, and 14 were approved. These included completing one cycling route according to the city’s cycling concept; ensuring uninterrupted traffic light operation (including through alternative power supplies and solar panels); and supporting homeowners’ associations (OSBB and ZhBK) in organizing their adjacent territories, including parking.

The BRIDGE team is preparing a public report to be officially submitted to the City Council session. The Zhytomyr City Council is obliged to review all proposals and support their implementation.

The Citizens’ Assembly is organized in partnership between the Zhytomyr City Council and the BRIDGE project. BRIDGE unites the efforts of the Kyiv School of Economics, Erasmus University Rotterdam (Netherlands), Technical University of Berlin (Germany), University of Tartu (Estonia), and the Center for Innovation Development (Ukraine). Its aim is to strengthen Ukraine’s democratic resilience, develop the research capacity of the Kyiv School of Economics, and bridge research, public policy, and practice through advisory participation formats. The project is funded by the European Union under the Horizon Europe program. The publications reflect only the project’s position.