Історики встановили імена понад 20 тисяч українських жертв конфлікту між поляками та українцями під час Другої світової війни

Результати дослідницької програми Українського католицького університету «Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках» презентували 19 листопада в Києві на запрошення Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки.

Упродовж восьми років шість науковців з України і Польщі працювали з архівами, свідченнями та здійснювали польові дослідження, щоб встановити імена українців, які стали жертвами українсько-польського протистояння. Під час Другої світової війни польське та українське цивільне населення на етнічному пограниччі зазнало насильства – частина загинула, частина втратила близьких, домівки, вимушено покинула рідний край. А багатоетнічні регіони втратили своє культурне різноманіття. Символом тих подій стала Волинська трагедія.

Дослідницька програма була започаткована і виконується при Українському католицькому університеті групою українських та польських науковців. Роботу дослідників координує габілітований доктор Гданського університету професор Ігор Галагіда. Під час публічної лекції у Київській школі економіки Ігор Галагіда розповів про методологію, географію та джерела дослідження. За словами професора, історики спершу зосередилися на загиблих і поранених з українського боку. Тому що статистики чи переліків жертв серед українців не існувало, тоді як дослідження польських жертв етнічних чисток почалися значно раніше.

Поєднуючи опрацювання архівних документів, метричних книг і парафіяльних звітів зі збором свідчень та експедиціями на місця поховань, учасники програми у 2023 році вперше встановили кількість жертв з українського боку – 28451. Станом на 2025 рік йдеться про понад 30 тисяч українських жертв, понад 20 тисяч із них встановлені поіменно. На основі зібраних даних і матеріалів виходить окрема книжкова серія, в межах якої видано три книги і продовжується робота над наступними томами.

Під час свого виступу Ігор Галагіда наголосив: «Неможливо вийти з глухого кута польсько-українських дискусій, якщо зосереджуватися тільки на “своїх” жертвах». Тому дослідницька група працює за принципом «всі жертви – наші». Наразі історики розпочали збір даних про загиблих і поранених серед польського цивільного населення.

Запис лекції з деталями про підхід науковців до часових рамок та географії дослідження, до називання виконавців злочинів та до джерел буде у вільному доступі на YouTube-каналі KSE.

До дискусії після лекції долучився історик, журналіст, польський політик українського походження Мирослав Чех. Він, зокрема, розповів, про українську громаду в Польщі та про те, як змінювався польсько-український діалог щодо міжетнічного протистояння (у Польщі на позначення цих подій частіше вживається термін «Волинська різанина»). Пан Чех наголосив на важливості встановлення імен, формування архіву джерел і свідчень, а також утвердження етики шанобливого ставлення до памʼяті про всіх жертв трагічного минулого. Саме з цього має виростати правдиве польсько-українське порозуміння.

Того ж дня у книгарні «Сенс» на Хрещатику відбулася презентація дослідження та двох книг – «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р. (вересень-жовтень)» і «Погром: Грубешівщина, весна 1944 р. Документи й матеріали». Видання презентували Ігор Галагіда та один з дослідників програми, викладач кафедри історії гуманітарного факультету і керівник проєктів Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету Андрій Яремчук. Вони є упорядниками зазначених книг. Книжкова серія у межах програми має на меті оприлюднити переліки всіх імен жертв та упорядкувати і надати ширший доступ до тих архівних матеріалів, які лягли в основу дослідження.

Дискусії під час обох публічних подій модерував керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки Антон Дробович.

Фото: Сергій Галушка

English Version:

Historians have identified the names of more than 20,000 Ukrainian victims of the conflict between Poles and Ukrainians during World War II

The results of the research program “Victims of the Ukrainian-Polish Confrontation of 1939–1947,” conducted by the Ukrainian Catholic University, were presented on November 19 in Kyiv at the invitation of the Kyiv School of Economics’ Center for Human Rights and War Memorialization.

Over eight years, six scholars from Ukraine and Poland worked with archives, testimonies, and conducted field research to identify Ukrainians who became victims of the Ukrainian-Polish confrontation. During World War II, both Polish and Ukrainian civilians in the ethnic borderlands suffered violence: some were killed, others lost relatives and homes or were forced to flee. The multiethnic regions themselves lost their cultural diversity. The Volhynia tragedy became the symbol of those events.

The research program was launched and carried out at the Ukrainian Catholic University by a group of Ukrainian and Polish scholars. The project is coordinated by Dr. habil. Ihor Halagida, professor at the University of Gdańsk. During a public lecture at the Kyiv School of Economics, Halagida explained the methodology, geography, and sources of the research. According to him, the historians initially focused on Ukrainian victims because there were no statistical records or lists of Ukrainian casualties, while studies of Polish victims of ethnic cleansing had begun much earlier.

By combining archival work, parish records, and field expeditions to burial sites with the collection of testimonies, the researchers identified the number of Ukrainian victims for the first time in 2023 — 28,451. As of 2025, the figure exceeds 30,000, with more than 20,000 individuals identified by name. Based on the collected data, a book series is being published: three volumes are already out, and work on the next ones continues.

During his lecture, Ihor Halagida emphasized: “There is no way out of the deadlock in Polish-Ukrainian discussions if we focus only on ‘our own’ victims.” The research team therefore works under the principle “all victims are our victims.” Historians have now begun gathering data on Polish civilian casualties as well.

A video recording of the lecture, containing details about the time frame and geography of the research and the approach to identifying perpetrators and sources, will be available on the KSE YouTube channel.

Historian, journalist, and Polish politician of Ukrainian origin Mirosław Czech joined the discussion after the lecture. He spoke about the Ukrainian community in Poland and how the Polish-Ukrainian dialogue on interethnic conflict has evolved (in Poland, the term “Volhynia massacre” is more commonly used for these events). Czech stressed the importance of identifying victims by name, building an archive of sources and testimonies, and fostering an ethic of respectful remembrance for all victims of the tragic past. True Polish-Ukrainian understanding, he said, must grow from this foundation.

That same day, a presentation of the research and two books — “Ukrainian Victims of Polish Killings During the German-Polish War of 1939 (September–October)” and “Pogrom: Hrubieszów Region, Spring 1944. Documents and Materials” — was held at the “Sens” bookstore on Khreshchatyk. The volumes were presented by Ihor Halagida and one of the project’s researchers, Andrii Yaremchuk, a lecturer at the Ukrainian Catholic University and head of projects at the Center for the Study of the Ukrainian-Polish-Slovak Borderlands. They are the editors of the books. The series aims to publish complete lists of victims’ names and provide broader access to the archival materials that underpin the research.

Both public events were moderated by Anton Drobovych, head of the Center for Human Rights and War Memorialization of the Kyiv School of Economics.

Photo: Serhii Halushka