Мюнхен 1938: якими є уроки минулого та паралелі з сьогоденням? Лекція чеського професора Віта Сметани

Науковий співробітник Інституту новітньої історії Чеської академії наук професор Віт Сметана виступив у Київській Школі Економіки з лекцією «Ганьба війни: уроки Мюнхена».

Мюнхенська угода 1938 року про приєднання Судетської області міжвоєнної Чехословаччини до Третього Райху стала символом політики умиротворення агресора. Віт Сметана, чиї дослідження зосереджені на історії міжнародної політики та дипломатії часів Другої світової і ранніх етапів Холодної війни, спростував поширені міфи про цю угоду, акцентував на довготермінових наслідках й уроках Мюнхена та провів паралелі з російською агресією проти України.

В обговоренні теми взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки Лубош Весели та Спеціальний представник і Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш. Модерував розмову Антон Дробович, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни.

Не варто йти на поступки агресору — це очевидний урок подій кінця 1930-х років, зазначив професор. Водночас, за словами Віта Сметани, Мюнхенська угода мала й інші наслідки, яким приділяють менше уваги.

Поразка політики «умиротворення» дискредитувала переговори як інструмент міжнародної політики. Крім того, сприйняття Мюнхенської угоди як зради з боку союзників, що глибоко вкорінилося в суспільній свідомості, породило недовіру до західних урядів. Цю недовіру активно підтримувала радянська пропаганда. Посол Лубош Веселий додав, що СРСР використовував Мюнхенську угоду для посилення антизахідних настроїв у Чехословаччині. З ним погодився і Петр Мареш, який зауважив, що після Мюнхена чехи поклали провину за трагедію на демократичний уряд, що, зрештою, стало одним із кроків до встановлення комуністичного режиму.

Доктор історичних наук Петр Мареш, автор численних досліджень із міжнародних відносин, поділився власними висновками з уроків Мюнхенської угоди. Перший полягає в тому, що держава не може почуватися в безпеці, якщо не має добрих стосунків із сусідами. Як приклад він навів Чехословаччину після 1938 року, коли Польща та Угорщина скористалися її слабкістю, щоб реалізувати власні територіальні претензії.

Друга теза стосувалася політики щодо національних меншин. Попри те, що міжвоєнна Чехословаччина була демократичною державою, ставлення до німецької меншини стало однією з причин Судетської кризи. Віт Сметана зазначив, що уряд країни не зробив достатньо для зменшення міжетнічної напруги у відносно спокійні 1920-ті роки.

Окрему увагу аудиторії привернула дискусія між професором Сметаною та професором Марешем про межі демократії — коли механізми захисту демократичного ладу можуть перетворитися на інструменти авторитаризму.

Професор Сметана також провів паралелі між подіями навколо Мюнхенської угоди 1938 року та сучасною російською агресією проти України. Як і Гітлер у 1930-х, Путін сьогодні виправдовує загарбницьку політику нібито «захистом» представників власного народу на території іншої держави.

Ще одна подібність — нерішучість західних країн у протидії агресору. У міжвоєнний період, за словами науковця, причиною такої пасивності були спогади про жахи Першої світової війни та хибна віра в те, що жоден лідер не захоче її повторення, посилені наслідками економічної й соціальної кризи Великої депресії.

Сьогодні ж, зазначив Сметана, старіюче населення заможних європейських країн занадто звикло до стабільності та добробуту і не готове жертвувати комфортом заради великих, але необхідних, військових витрат.

Подія відбулася з ініціативи Надзвичайного і Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні Лубоша Весели за підтримки факультету соціальник наук і Центру прав людини та меморіалізації війни KSE.

Фото: Василь Томчук

English Version:

Munich 1938: Lessons from the Past and Parallels with the Present. A Lecture by Czech Professor Vít Smetana

Research fellow at the Institute of Contemporary History of the Czech Academy of Sciences, Professor Vít Smetana, delivered a lecture at the Kyiv School of Economics titled “The Shame of War: Lessons of Munich.”

The 1938 Munich Agreement, which sanctioned the annexation of the Sudetenland of interwar Czechoslovakia by the Third Reich, became a symbol of the policy of appeasement. Vít Smetana, whose research focuses on the history of international politics and diplomacy during World War II and the early Cold War, challenged widespread myths about this agreement, emphasizing its long-term consequences and lessons, and drew parallels with Russia’s aggression against Ukraine.

The discussion was joined by Luboš Veselý, Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of the Czech Republic to Ukraine, and Petr Mareš, OSCE Special Representative and Project Coordinator in Ukraine. The conversation was moderated by Anton Drobovych, Head of the KSE Center for Human Rights and War Memorialization.

It is clear, Professor Smetana noted, that appeasing an aggressor never works — this is one of the main lessons of the late 1930s. At the same time, he pointed out that the Munich Agreement had other, less discussed consequences. The failure of appeasement discredited negotiations as a tool of international politics. Moreover, the perception of Munich as a betrayal by the Allies, deeply rooted in public consciousness, fostered distrust toward Western governments — a sentiment actively reinforced by Soviet propaganda. Ambassador Veselý added that the USSR used the Munich Agreement to strengthen anti-Western sentiment in Czechoslovakia. Petr Mareš agreed, noting that after Munich, Czechs placed the blame on their democratic government, which ultimately became one of the stepping stones toward the rise of communism.

Doctor of Historical Sciences Petr Mareš, author of numerous studies on international relations, shared his own reflections on the lessons of the Munich Agreement. His first point was that no country can feel secure without good relations with its neighbors. He referred to Czechoslovakia after 1938, when Poland and Hungary exploited the country’s weakness to pursue their territorial claims. His second point addressed the issue of minority policy. Although interwar Czechoslovakia was a democratic state, its attitude toward the German minority contributed to the Sudeten crisis. Vít Smetana added that the government had not done enough to ease interethnic tensions during the relatively calm 1920s.

The audience’s attention was also drawn to a discussion between Professors Smetana and Mareš about the limits of democracy — the point at which mechanisms designed to protect democratic institutions may turn into tools of authoritarianism.

Professor Smetana further drew parallels between the events surrounding the Munich Agreement of 1938 and Russia’s current aggression against Ukraine. Just as Hitler did in the 1930s, Putin now justifies his expansionist policy by claiming to “protect” representatives of his own nation on another state’s territory.

Another similarity, according to the scholar, lies in the indecision of Western countries in confronting the aggressor. In the interwar period, such passivity stemmed from the memory of World War I’s horrors and the illusion that no leader would dare to repeat them, compounded by the economic and social collapse of the Great Depression. Today, Smetana noted, the aging populations of wealthy European nations have grown too accustomed to stability and prosperity and are reluctant to sacrifice their comfort for substantial, yet necessary, military expenditures.

The event was organized at the initiative of Luboš Veselý, Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of the Czech Republic to Ukraine, with the support of the KSE Faculty of Social Sciences and the Center for Human Rights and War Memorialization.

Photo: Vasyl Tomchuk