Врядування цифрової епохи: інсайти з Нідерландів для України

29 липня в KSE Михайло Відякін, Марія Крючок та Олег Омельченко розібрали нідерландський досвід цифрового врядування на семінарі в межах проєкту BRIDGE. Досвід, який обговорювали, вони вивчали на курсі «Legal, Implementation and Organizational Aspects of Digital Tools» Еразмуського університету Роттердама, партнера проєкту.

Михайло Відякін, Марія Крючок та Олег Омельченко розповіли спільноті KSE про досвід Нідерландів, який вивчали на курсі «Legal, Implementation and Organizational Aspects of Digital Tools» від Еразмуського університету Роттердама, партнера проєкту.

Михайло Відякін, викладач KSE University, консультант з управління розвитком організацій та професійний проєктний менеджер, назвав фрагментацію державних сервісів «цифровим феодалізмом»: кожне відомство має власний портал, базу даних і правила входу, тож дані між установами досі переносить сама людина. Концепція Digital Era Governance пропонує зворотне — збирати сервіси навколо потреб людини за принципом «запитай один раз»: якщо держава вже має дані, вона не вимагає їх удруге від громадян та громадянок. Україні замало інтерфейсу на кшталт «Дії», за ним має стояти спільна інфраструктура реєстрів, даних і міжвідомчих процесів.

«У Роттердамі мене особливо вразила постійна взаємодія держави, практиків і дослідників. Цифрові рішення там не створюють у вакуумі: їх обґрунтовують дослідженнями, тестують і оцінюють за впливом на різні групи громадян. Саме така співпраця допомагає не лише швидше впроваджувати інновації, а й уникати системних помилок», — зазначив Михайло Відякін. Повна стаття на Zenodo

Марія Крючок, освітня дизайнерка, викладачка та дослідниця KSE University, показала ціну технологій без наукового та етичного обґрунтування. Систему предиктивної поліції CAS Нідерланди запустили першими в Європі у 2017 році, а в грудні 2025-го закрили: патрулювання у жовтих жилетах стримувало злочинність ефективніше за дорогий алгоритм. Справа про соціальні виплати на догляд за дітьми (Toeslagenaffaire) коштувала значно дорожче — помилка алгоритму призвела до безпідставних звинувачень тисяч сімей у шахрайстві, вимога податкової повернути кошти спричинила хвилю самогубств, уряд пішов у відставку.

«Нідерланди мають майже столітню історію інвестицій у прикладну науку та використання інновацій для добробуту країни. Сьогодні без глибокої наукової експертизи будь-які технології ризикують перетворитися на «політичну зброю», яка замість вирішення суспільних проблем збільшуватиме соціальну нерівність. Нам в Україні варто переглянути стосунки між наукою та державою, щоб людський фактор і довіра людей лишалися центральними у гонці за створенням найкращих цифрових інструментів та ШІ-алгоритмів», — зазначила Марія Крючок. Повна стаття на Zenodo

Олег Омельченко, викладач дисциплін по роботі з даними KSE University, розібрав роттердамський проєкт DE-CIST. Команда дослідників та дослідниць поєднала дані про будинки — від 3D-геометрії будівель до стану утеплення й кліматичних прогнозів — із соціальними даними про мешканок та мешканців і побудувала модель енергопотреби кожної будівлі. Модель спростувала поширену думку, що найбільше енергії споживають будинки в найгіршому технічному стані: у старих оселях грошей вистачає лише на частину потрібного тепла, тож опалення просто вимикають. У статистиці такий будинок виглядає ощадливим, хоча люди в ньому мерзнуть. Це і є енергетична бідність. Для української відбудови важливий ще один висновок: за одним із кліматичних сценаріїв до 2050 року потреба в опаленні зменшиться на 22–26%, а потреба в охолодженні зросте на 39–94%.

«Кейс DE-CIST є сильним аргументом на користь того, щоб тримати всі дані в реєстрах у повному та акуратному стані. Втім, «інтеграційна» частина дослідження доводить, що самих лише даних недостатньо для втілення змін — не менш важливим є врахування соціологічних аспектів, що можуть пришвидшувати чи гальмувати зміни», — підсумував Олег Омельченко. Повна стаття на Zenodo

Нідерландський досвід у трьох різних сферах показує: технології не працюють окремо від інституцій, досліджень і розуміння того, як живуть люди. 

Проєкт BRIDGE реалізується Київською школою економіки, Еразмуським університетом Роттердама, Технічним університетом Берліна, Тартуським університетом, та Центром розвитку інновацій і фінансується Європейським Союзом в рамках програми наукового співробітництва «Горизонт Європа». Публікації відображають тільки точку зору проєкту.